• 1550 грн.

    за 1 кубометр для населення.

  • відходи тверді - 450 грн. хвойні - 350 грн. чурка - 650 грн.

    Дровяні відходи - чурка паливна

  • 1000 грн.

    за 1 кубометр з нижнього складу.

Ліс починається з насінини
17.11.2021 10:49

Ліс починається з насінини

Генетичні властивості насіння є найважливішим фактором, що впливає на продуктивність і біологічну стійкість деревостанів. Однак, протягом усієї історії лісовирощування практична діяльність лісового господарства не відповідала науковим основам генетики та селекції добору й розмноження кращих форм лісових дерев. Початок розвитку лісового насінництва, як галузі лісового господарства, безпосередньо пов’язаний з введенням суцільно- лісосічного способу господарювання і відноситься до кінця XVIII ст. Саме тоді почалися планомірні рубки лісу в Західній Європі, в зв’язку з чим і виникла необхідність залісення звільнених з-під лісу ділянок. З цією метою починають заготовляти насіння, яке спочатку висівали безпосередньо на зрубах, а згодом почали використовувати як вихідний матеріал для вирощування садивного матеріалу (сіянців, саджанців) в лісових розсадниках. Спочатку на зрубах листяних лісів садили лише саджанці сосни та ялини. Зі збільшенням обсягу лісокультурних робіт звичайно зростали потреби в насінні цих порід, тому почали з’являтися перші насінницькі підприємства, які найбільшого розповсюдження набули в першій половині позаминулого століття. Перша насінницька фірма була заснована в 1789 році Дармштадті (Німеччина). Пізніше такі підприємства з’явилися в Австрії (1815), Сілезії (1820), Чехії (1910).

Ліс починається з насінини, що річно восени лісівники проводять планові заготівлі лісо-утворюючих  порід. Кожен рік лісівники Великописарівського лісництва збирають жолуді дуба звичайного.

Лісорозведення є найголовнішим завданням у галузі лісового господарства. Так як є головною лісоутворючую породою у Великописарівському лісництві є дуб. Ареал його зростання в помірних широтах. На території лісництва розповсюджений дуб звичайний. Дуб є цінною породою із сімейства Букових. Насадження мають водоохоронні та грунтозахисні  властивостями. Росте на більш родючих грунтах, а саме чорноземи, суглинки, свіжих суглинистих і алювіальних грунтах лісостепової і степової зони. Знаходять ділянки де буде восени заготовлюватись жолуді і визначається урожайність, методом окомірно- статистичним Капера. Де за відповідною шкалою від 0-5 встановлюється урожайність. Урожайність дуба повторюється 6-7 років. Жолуді дозрівають восени, збір проводиться після повного опадання їх на землю, десь приблизно жовтні місяці. Якість збору перевіряється зануренням у воду і проростанням в промитому піску або тирсі. Середня схожість 70%, зберігається 1-2 роки. Зберігаються жолуді в землі (ямах) пересипаючи піском для стратифікації для подальшого висівання його в розсадниках.  Було зібрано лісовою охороною Великописарівського лісництва 1300кг жолудя звичайного, який був переданий до Охтирського лісництва де буде висіяний на базовому розсаднику.

 

Також було зібрано 250гр насіння яблуні та 30кг горіха чорного. Поширена майже по всій Україні як у природному стані, так і в культурі, особливо в плодових розсадниках, садо- і полезахисних смугах, захисних насадженнях уздовж доріг. Райони заготівель — Київська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Сумська, Кіровоградська, Харківська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька області. Запаси сировини значні.

Яблуня лісова росте в другому ярусі мішаних і листяних лісів, на узліссях, по чагарниках. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні — жовтні

Яблуня лісова — цінний весняний медонос і пилконос, що створює підтримуючий взяток. За рахунок яблуні бджоли нагромаджують великі запаси перги. Медопродуктивність 18-20 кг з 1 га.

Деревина яблуні ядрова, червонувато-бура, міцна, тверда, з неї виготовляють токарні й столярні вироби. Кора яблуні містить дубильні й фарбувальні речовини, в суміші з галунами дає жовту фарбу. Стійка проти диму і газів, витримує обрізування. Посухостійкість і здатність витримувати засолені ґрунти ставить яблуню лісову в ряд цінних плодових порід-супутників для полезахисного лісорозведення, для залісення ярів і балок, захисних насаджень уздовж доріг і зрошувальних каналів.

 

Чорний горіх (Juglans  nigra L.) – велике, міцне дерево висотою близько 30 м. Сягає віку більше 200 років. Кора від середньо- до темно-сірого або коричнюватого кольору. Коренева система дуже глибока.  Стовбур  зазвичай  добре очищений від гілок. Листя непарноперисте, з 5-11 парами листочків, довжиною до 60 см, розпускається навесні досить пізно, протягом літа жовтувато-зеленого забарвлення, а восени – яскраво жовте. Квітки непомітні, у видовжених зелених гронах. Плоди діаметром 3 – 5 см мають горіх з твердою шкаралупою, вкритий зеленим ендокарпом з бугорчастою  поверхнею. Вид природно  розповсюджений  в східній рівнинній частині США. Вид світлолюбний, вологолюбний,  потребує багатого ґрунту. Морозо- та посухостійкий. Часто скидає  листя в сухі періоди  і  погано пристосований до міських  умов.  Міцна деревина  чорного  горіху гарної текструри і незвичайного темно-коричневого кольору,  широко використовується  для виробництва меблів, прикладів рушниць та шпону.   Для отримання деревини  висаджують рослини 3 х 3 м , проводячи зрідження з тим, щоби до віку стиглості (приблизно 50 – 60 років) відстань була 13 х 13 м. Для отримання деревини і горіхів сіянці висаджують з розміщенням 4,5 х 4,5 м.